Схожі статті
Зміст
Ті, хто вирішив поїхати за кордон на період війни в Україні стикаються з купою критики у свою адресу, багато хто вважає їх зрадниками та слабаками. Але ж насправді це не так, переважна більшість наших біженців – жінки з дітьми, які повинні рятувати життя дітей. Звісно, є й частина тих людей, які поїхали в іншу країну не для порятунку, а вирішили використати свій шанс, щоб почати нове життя, бо до цього не мали такої змоги. Засуджувати їх також ніхто не має права, кожна людина чинить так, як вважає за потрібне.
Деякі з біженців, звертаються до психологів, бо їх мучать докори сумління.
Наведемо приклади:
- Молода мама виїхала за кордон, щоб діти не бачили жахів війни. Тепер її душа неспокійна за Україну, вона вважає, що якби залишилась то змогла б якось допомогти своїй країні.
Жінка справилась зі своїм завданням, її діти в безпеці. Можна звідти допомагати Україні, волонтерство не потребує точної присутності, навіть відстань не стане на заваді. Потрібно поцікавитись, як саме можна стати корисною і яка допомога вам по силі.
- Дівчина покинула Україну через страх за власне життя, тепер її знайомі називають зрадницею.
Щоб захищати державу, потрібно вміти це робити й бути готовою до всього, страху не повинно бути. Якщо ви налякані, ви не зможете бути корисною. А перебуваючи в безпеці, ви спокійна і можете там зайнятись волонтерством. Стосовно критики у свій бік, намагайтесь абстрагуватись. Зараз у всіх людей розхитані нерви й психіка, те, що хтось роздратований чи ображений – нормально, не треба влаштовувати сварки.
Неправильними діями біженців є те, що в соціальних мережах деякі з них виставляють радісні фото, типу “я в безпеці, тут так добре, а ви там плачте…”. За це на вас не те, що поллється критика, вас почнуть зневажати, бо це плювок у душу. Це не толерантно щодо ваших рідних і знайомих, які залишились в Україні, вам ніхто не забороняє відпочивати й радіти життю, але краще обійтись без публікацій.
Війна суттєво впливає на психіку всіх громадян
Неважливо виїхали ви чи залишились вдома. Кожен переживає, страждає й усіх мучать докори сумління – я щось роблю не так…
Якщо ви ставите собі запитання “Їхати чи залишитись” прислухайтесь до свого серця й не шукайте відповіді у людей. Кожен повинен вирішувати за себе сам. Не всі люди можуть освоїтись на чужій території, багато буде сумувати за рідним домом та людьми, будуть думки про роботу, чи зможете її знайти; чи вийде у вас підлаштуватись до нового оточення і так далі. Якщо ви впевнені, що вам за кордоном буде важко і ви не готові до таких змін, краще залишайтесь вдома. Тому що там ваш психологічний стан потребуватиме великої допомоги. Інший варіант – якщо ви проживаєте на території, де йдуть воєнні дії і у вас немає вибору, треба їхати і не обов’язково в іншу країну, ви можете залишитись в Україні, просто змініть область – їдьте туди, де спокійно.
Війна в країні вже не перший день, люди можна сказати звикли до подій та обставин. Ті, які виїхали з України налаштовані повертатись і відбудовувати своє колишнє життя, бо десь там вони почувають себе не комфортно.
Якщо ви переїхали в інше місто, даємо вам поради як увійти в ритм життя:
- необхідно заспокоїтись, ви живі й це головне;
- ви отримуєте допомогу від волонтерів чи знайомих людей, ніхто не залишився на призволящі;
- ви знаходитесь у безпеці, в рідній країні, чуєте рідну мову – радійте цьому;
- хто має дітей, потурбуйтесь про їхнє навчання, потрібно їх відволікати від подій;
- станьте волонтером, не сидіть склавши руки;
- почніть допомагати місту чи селу в якому наразі проживаєте;
- почніть шукати для себе роботу.
Поради для тих хто виїхав за кордон і не знаходить собі місця:
- не бійтесь просити про допомогу в новій країні, чим швидше ви знайдете місце проживання – тим швидше зможете адаптуватися;
- не беріться за всі справи одночасно, потрібно робити все поступово, складіть план дій;
- знайдіть для дітей заклади освіти або ж нехай навчаються онлайн;
- не бійтесь шукати роботу, все нове може здатись страшним, проте не все так важко.
Поради для тих, хто залишився вдома:
- не критикуйте інших за їхні вчинки;
- стежте за власною безпекою та за сім’єю;
- якщо у вашому місті чи селі відбуваються воєнні дії – не чекайте, збирайте речі;
- допомагайте чим можете;
- ходіть на роботу;
- не замикайтесь у собі, більше спілкуйтесь з людьми.
Не забувайте про те, що українці – народ єдиний і дружній, не беріть приклад із країни-ворога. Думайте не лише про себе, а й про своїх близьких, не нав’язуйте поради іншим людям, кожен знає сам як жити і що робити.
Тож чіткої відповіді на питання “Краще виїхати чи залишитись?” не існує, кожне рішення є правильним. Якщо у вас виникають сумніви перед його прийняттям – значить ви не готові покидати свій дім. Де б ви не були на даний момент, ви завжди можете допомагати рідній країні та громадянам, які потребують допомоги.
