Зміст
Стамбульська конвенція (інша її назва “Конвенція Ради Європи про запобігання насильству жінок і домашньому насильству та боротьбі з цими явищами”) є міжнародною угодою Ради Європи. Ратифікація Стамбульської конвенції в Україні відбулась 20 червня 2022 року.
Цей документ був створений ще у 2011 році і був підписаний того ж року, а от ратифікацію Верховна Рада України створила лише у червні 2022 року.
Головною метою конвенції є руйнація гендерних стереотипів, які дозволяють будь-який прояв насильства стосовно жінок, також цей документ захищає права жінок на вільне життя і не допускає дискримінації у будь-якій діяльності. Кожен, хто буде чинити насильство над жінками, буде нести покарання, згідно з відповідною статтею кримінального кодексу України.
Домашнє насильство — розповсюджене явище у всьому світі, тому створення цієї конвенції є необхідним рішенням і воно полегшить життя і моральний стан тих осіб, які зазнають таке нещастя. За даними 2020 року, в Україні є більше як 200 тисяч звернень людей, які є жертвами домашнього насильства.
2022 рік для нашої країни є дуже тяжким, болісним і жорстоким, російські військові вчиняють звірства стосовно українського народу, і люди сподіваються, що за допомогою Стамбульської конвенції російські кати понесуть покарання за всі скоєні злочини.
Цілі Стамбульської конвенції:
- захист жінок від насильства (будь-якого виду), запобігання і знищення насильства у сім’ях;
- встановлення гендерної рівності між чоловічою та жіночою статтю;;
- знищення дискримінації стосовно жінок;
- захист і допомога усім жертвам насильства;
- міжнародна співпраця, яка діє проти насильства;
- допомога організаціям та відповідним органам у роботі зі знищенням насильства.
Чому конвенцію не ухвалили до 2022 року?
Її засуджували деякі церкви і депутати, пояснюючи це тим, що конвенція буде шкодити моральним цінностям українського народу. А також, представники вищих гілок вважали і нав’язували суспільству думку про те, що ратифікація цього документу стане поштовхом до матріархату.
Чи буде святкування ратифікації?
Святкувати ратифікацію чи ні – особистий вибір кожного. Звісно, люди, які не стикаються з такою проблемою у житті, то для них це рішення не є важливим. А ті особи, які були чи є жертвами насильства, звісно будуть радіти ратифікації.
Досягли цієї мети, доб’ємось і перемоги. Слава Україні!